Січень 26, 2008
Культура ПАР
На території ПАР збереглися численні наскальні малюнки (датуються від декількох тисячоріч до декількох століть до н.е.) - петрогліфи й розписи, виконані природними мінеральними фарбами (фігури тварин, сцени полювання, викрадення худоби, битв).
Розвиток архітектури почався із середини XVII в. зі спорудження форту на мисі Доброї Надії, на території майбутнього Кейптауна. У створеної голландської Ост-Індської компанією Капскою колонії велося інтенсивне будівництво. В 1666-72 був побудований п’ятикутний кам’яний замок (архітектор П. Домбаер); вулиці Кейптауна й численні селища, що виникали в колонії, забудовувалися будинками в дусі голландської архітектури XVII-XVIII ст., переробленої відповідно до місцевих умов.
Наприкінці XVIII ст. зодчий Л. М. Тібо і скульптор А. Анрейт привнесли в архітектуру ПАР елементи французького ренесансного зодчества (ордер в обробці фасадів, пишний скульптурний декор фронтонів). З початку XIX в. у зв’язку з відкриттям родовищ дорогоцінних металів і припливом населення почалося інтенсивне зростання міст, у забудові яких до початку XX ст. панував еклектизм.
У Кейптауні переважала неоготика, у Преторії втримувалися традиції “капской архітектури”, у Йоганнесбурзі - неокласицизм (архітектор X. Бейкер). Наприкінці 20-х рр. в архітектурі ПАР з’явилися функціоналістичні будівлі (Р. Мартінсен, У. Г. Макінтош), а з 30-х рр. на неї впливало творчість найбільших архітекторів країн Європи, США й Латинської Америки.
Для сучасної забудови міст ПАР характерний різкий контраст між упорядженими районами з імпозантними будинками адміністративних центрів, торговельних фірм, контор, банків, багатих особняків і районами нетрів у невпорядкованих окраїнах. Основний тип сільського поселення корінних народів ПАР - крааль із поставленими по колу розбірними хатинами, що творять усередині, служить кошарою.
З кінця XVIII в. у ПАР працювали європейські скульптори (А. Анрейт) і живописці (Т. У. Боулер, Д. У. Ангас і ін.), що зробили вплив на додавання образотворчого мистецтва країни. Серед сучасних художників виділяються живописець Ж. Секото і різьбяр по дереву Дж. Кекана. Живописці Й. Масіке, Э. Нгкобо, А. Нібе прагнуть до правдивого відбиття життя сучасної ПАР, скульптори Дж. Кубхека, С. Кумапо, С. К. Седібане прикрашають різьбленими композиціями суспільні й адміністративні будинки. Помітний розвиток одержали станкова графіка (А. Дламини, Дж. Митчелл), книжкова ілюстрація (П. Кларк). З художніх ремесел поширена обробка металів, гончарство, виготовлення різьбленого начиння, обробка шкір, плетиво.

